demo

Інтерв’ю з вчителем початкових класів:
«ДОСТАТНЬО ДОРОСЛИЙ ДЛЯ ШКОЛИ»


 

– Чи є якісь зміни в тому, які діти приходили кілька років тому і які приходять зараз?

Помітно виросла кількість дітей з різними логопедичними проблемами. Якщо 20 років тому в 1-му класі було 10% таких дітей, то зараз їх 65-70%. На перший план виходять фонетико-фонематичні проблеми, обмеженість словникового запасу і порушення логічної послідовності.

Катастрофічно падає загальнокультурний рівень дітей, які ідуть до першого класу. Якщо назвати 2-3 відомих письменників діти можуть, то художників і композиторів не знає ніхто. Але головна проблема – це високе фізичне та емоційне виснаження дітей: вони втомлюються вже на 10-й хвилині уроку, відкидають завдання, які потребують розумового вирішення.

Як правило в них порушені процеси збудження і гальмування, вони погано сплять, емоційно неблагополучні, мають ознаки неврозів.

 

– Якими є основні критерії психічного розвитку дошкільника?

Основними критеріями психічного розвитку дошкільників є пізнавальна активність, мислення, комунікативні здібності, рівень розвитку ігрової діяльності, а також емоційне благополуччя дитини.

Є кілька позицій, за якими ми визначаємо готовність дитини до навчання в школі:
*фізіологічна зрілість (розвиток пропорцій фізичного тіла, дрібна моторика, орієнтація в просторі, маркери тіла),
*рівень розвитку пізнавальних процесів (мови, логічного мислення, пам'яті, уваги),
*комунікативні навики (швидкість адаптації в нових умовах, авторитет дорослого, вміння попросити і прийняти допомогу, емоційне благополуччя),
*виснаження і швидкість виконання завдань.

 

– Що найчастіше у дітей недостатньо розвинене у підготовці до школи?

Під час прийому в школу складається думка про загальнокультурний розвиток дитини.

Дуже часто спостерігається легка фізіологічна незрілість. Вона проявляється, наприклад, в недостатній сформованості міжпівкульних взаємодій мозку дитини. Наприклад, дитина дзеркалить букви і цифри – це не є перепоною для навчання, але потребує особливого підходу зі сторони вчителя, особливих форм проведення уроку, спеціальних мір у другій половині дня, якщо дитина проводить цей час у школі.

 

– А що навпаки найкраще розвинене?

Немає нічого такого, в чому всі діти були успішні. Зазвичай дітям подобається, коли їм пропонуються завдання впіймати м’яча двома або однією рукою. Це робить їх більш вільними. Але й тут бувають виключення. Навіть пропозиція пограти іноді не зацікавлює дитину. І не всі здатні чітко промовити своє повне ім'я.

 

– А що вихователям вдається зробити якісно для підготовки до школи? І що хотілося б покращити?

В хорошому садочку багато займаються саме розвитком, а не навчанням дітей.

В дитячому садку є дві хороші речі, навколо яких можна побудувати всю розвиваючу програму: режим дня і свята. Завдяки режиму дня гармонізуються всі сфери розвитку дитини: фізична, емоційна, інтелектуальна. Вони в неї взаємопов’язані. Адже всім відомо, якщо дитина недоспить – отримає нервовий зрив. Якщо дитини сумує – не може думати. Важливо побудувати режим грамотно: врахувати не тільки денні ритми, але й недільні та річні. Тоді виховна система поступово, безперервно, довготривало буде створювати розвиваюче середовище для дитини. А до свят діти багато вчать напам'ять, вивчають танці, запам’ятовують хід виступів, разом стараються заради спільного результату, виступають перед глядачами – розвиваюче значення свят в дитячому садочку дуже велике.

Крім того кожного дня заплановано час для вільної гри не менше двох годин, не враховуючи прогулянок. Ігрова діяльність у дитини ведуча. Достатня кількість рольових і рухливих ігор, ігор за правилами є ліками для сучасних дітей.

Ранкові години відведено для занять. І тут закладені великі можливості: ліпка, малювання, аплікація, розвиток мови, логічні ігри, рахунок.

Дитина підготовлена до школи в першу чергу не тоді, коли вона вміє читати і писати, а коли в неї є велике бажання вчитися. Як правило 85% дітей, які пройшли дошкільну гімназію, не хочуть навчатися. Найчастіше це тому, що перед ними були поставлені цілі, на досягнення яких у них йшло багато зусиль. Або були вибрані неігрові форми занять з домінуванням аналізу, до якого дитина поки що не готова. Найчастіше це звуко- буквений аналіз, який подається дітям досить у сумній формі. На даний момент головним є забезпечення своєчасного мовного розвитку. Всі заняття з дитиною – це, по суті, навчання рідній мові. Тут неможливо «перебрати» з розвитком. Розвивати мову – розвивати мислення. В самій структурі мови закладені необхідні передумови для розвитку мислення і комунікації. В кожному дитсадку має бути логопед. Потрібно пояснити батькам, що звернення до логопеда потрібне для виявлення специфічних дефектів формування мови. Є діти, які всі звуки вимовляють чисто, але мають забруднення при визначенні їх на слух, що неодмінно відобразиться на їх навчанні в школі. Не всі знають, що терміни формування логічного мислення теж знаходяться в компетенції логопеда. Розвиток дрібної моторики, робота з різними матеріалами повинні вестися планомірно. Під час малювання повинен приділятися час постановці руки.

В період з 5 до 7 років відбувається активне формування довільності. Важливо звернути увагу на те, які труднощі в цьому напрямку виникають у дітей, і вирішити проблему з допомогою педагога чи психолога. Вихователі можуть порадити батькам звернутися до психолога. Якщо відмічаються особисті проблеми: висока тривожність, надмірна прив’язаність до мами, труднощі у засинання під час денного сну, загальмоване формування довільності, труднощі в спілкуванні. Ще одна важлива річ: в початковій школі зміна різних видів діяльності протягом одного уроку відбувається не менше 5-7 разів. Тож при підготовці до навчання потрібно дотримуватися цих норм.

 

– Що ви можете порадити вихователям, які готують дітей до школи?

Фактори, які впливають на успішність дитини в початковій школі: фізичне здоров'я, емоційно-психічна стійкість, працездатність і працелюбність, довільність у поведінці, адаптованість, бажання вчитись. Проаналізувавши поведінку своїх вихованців, вихователь сам вирішує на що потрібно звернути увагу. Існує різниця між підготовкою до школи в дитячому садочку і вдома. На основі спостережень, краще, якщо дитина відвідує дошкільний заклад, але вдома з нею багато займаються загальним розвитком: розмовляють, читають, показують «як влаштований цей світ» - ніж коли батьки (найчастіше бабусі) багато займаються вдома, а соціальну адаптацію намагаються замінити відвідуванням якихось розвиваючих гуртків.

 

– Наскільки помітна різниця між підготовкою до школи в дитячому садочку і вдома?

Дитина, яка відвідує дитячий садок, як правило, більш самостійна, адаптована. У домашніх дітей в першу чергу страждає комунікативний розвиток. Адже в розвивальних гуртках діти весь відведений час займаються з педагогом, і в них немає можливості у вільній грі вибудовувати відносини з однолітками. «Домашні діти» можуть страждати в школі, не звикнувши до індивідуальної форми навчання. Вони не готові навчатися у незнайомого дорослого. Їм важко знаходитися у групі дітей. Прийшовши до такої школи діти очікують до себе особливого відношення, яке найчастіше проявляється в небажанні підкорятися єдиному шкільному порядку.

 

– Якими вміннями повинен бути наділений майбутній першокласник?

Батьки, як правило, очікують рекомендацій, які стосуються не розвитку пізнавальних процесів, а конкретних навиків (читати-писати-рахувати), хоча уміння писати, читати і рахувати відносяться до навчання і мало говорять про розвиток дитини. Вчитель сам навчить цьому першокласника. Якщо говорити про конкретні дошкільні вміння, то важливо, щоб дитина вміла правильно тримати ручку і ложку, орієнтувалася в просторі і на аркуші паперу вліво-вправо, вверх-вниз, в центрі, вміла грати з дітьми і дорослими по правилах, слухала казку чи історію уважно протягом 15 хвилин, чула з першого разу, застібала ґудзики, зав'язувала шнурівки, самостійно одягалась, клала речі на місця, користувалася туалетом, зв’язно розповідала про побачене і почуте, відповідала на запитання по прочитаній казці, складала розповідь за картиною, підтримувала діалог, вела себе правильно в культурних місцях, виконувала завдання в групі дітей, підкорялася порядку.

 

5 ГОЛОВНИХ УМІНЬ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА:

♦ Уміння дитини приймати інструкцію, почути і зрозуміти, що від неї хочуть. А інструкція – це любе завдання, будь-яке прохання до дитини. Якщо ви попросили дитину щось зробити, але вона не чує прохання чи чує тільки його частину, отже вона ще не вміє сприймати інструкцію.

♦ Уміння елементарно планувати свою роботу. Попросіть дитину скласти мозаїку по малюнку і подивіться уважно, як це вона робить: як буде брати деталі, чи покладе перед собою малюнок, відбере потрібні кольори. Чи є елементарне планування? Якщо ні, то вчитися їй буде дуже складно!

♦ Уміння виправляти те, що дитина робить неправильно. Якщо дитина зробить завдання як-небудь і результат її не цікавить, значить, цього компоненту діяльності немає.

♦ Уміння дитини приймати допомогу. Чи вміє вона просити допомогу, чи вміє вона сказати «я не зрозуміла, «я не знаю».

♦ Уміння дитини «потерпіти». Чи може дитина стримувати свої імпульси, бажання, якщо вони не відповідають обстановці?

 

 Повернутися на сторінку "Скоро до школи"

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд